Національно - патріотичне виховання

Напрями роботи школи 
з національно -патріотичного виховання учнів
  • формування патріотизму, відповідальності за долю нації, держави;
  • виховання розуміння високої цінності українського громадянства, внутрішньої потреби бути громадянином України;
  • формування поваги до Конституції України, державної символіки: Герба, прапора, Гімну України.
  • збереження і продовження українських культурно-історичних традицій;
  • виховання шанобливого ставлення до рідних святинь, української мови, історії;
  • формування національної свідомості, людської гідності, любові до рідної землі, родини, народу;
  • формування соціальної активності;
  • виховання правової культури особистості;
  • формування й розвиток духовно-моральних і загальнолюдських цінностей;
  • формування в учнів потреби до праці як першої життєвої необхідності, високої цінності й головного способу досягнення життєвого успіху
  • сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;
  • виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадській діяльності.

НОРМАТИВНО- ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ


Укази Президента України

Указ від 13.10.2015 р. № 580/2015 ''Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки''
Указ від 13.11.2014 р. № 872 «Про День Гідності та Свободи»
Указ від 13.11.2014 р. № 871 «Про День Соборності України»
Указ від 14.10.2014 р. № 806 «Про День захисника України»
Указ від 24.03.2012 р. № 212 «Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації» (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента від 25.06.2013р. № 342, від 28.04.2015 р. № 246)

Накази МОН

Наказ МОН України від 16.07.2015 № 768 «Про національно-патріотичне виховання в системі освіти»
Наказ від 16.06.2015 р. № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах»
Наказ від 28.05.2015 р. № 582 «Про схвалення Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді»
Наказ від 27.10.2014 р. № 1232 «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді»
Наказ від 07.09.2000 р. № 439 «Про затвердження рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України»

Листи МОН України




ВІРТУАЛЬНІ ЕКСКУРСІЇ МУЗЕЯМИ 

МІСТА КРОПИВНИЦЬКОГО

                                         




        Народний меморіальний музей Генріха Густавовича Нейгауза




                           Кіровоградський обласний краєзнавчий музей




                 Меморіальний музей М.Л.Кропивницького




          Літературно-меморіальний музей І.К.Карпенка-Карого




                    Музей М.І.Кутузова (громадський)





                               Галерея “Єлисаветград”




                                   Музей А.Тарковського


 ТУРИСТИЧНІ МАРШРУТИ КІРОВОГРАДЩИНИ

ЗОЛОТИМИ СТЕЖКАМИ ЕКСАМПЕЮ (  Новоукраїнський район)

                                  КОРОВАЙ ДРУЖБИ



МАЛЕНЬКИЙ СТОУНХЕНДЖ КІРОВОГРАДЩИНИ


НОВОАРХАНГЕЛЬЩИНА – КРАЙ З УНІКАЛЬНОЮ ІСТОРІЄЮ



ШЕВЧЕНКІВСЬКІ МІСЦЯ НА ТЕРИТОРІЇ  КІРОВОГРАДЩИНИ



В'ячеслав Шкода у телевізійній передачі «Провінція».


        ТАРАС ШЕВЧЕНКО У ТВОРЧОСТІ НАШИХ ЗЕМЛЯКІВ      

Шевченкіана степова. Антологія. – Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2005. – 224 с. Упорядкував видання Василь Бондар.

Григорій Дмитрович Клочек


 Наші земляки - лауреати Шевченківської премії




Виховна година  для учнів 5-6 класів

                 Моє село – земля мого дитинства

Мета: поглибити знання дітей про історію рідного краю, про історію та сьогодення  села Витязівки; виховувати в учнів національні почуття, любов та гордість за рідний край.
Моє село... Мале воно,а може і велике,
Без рівних тротуарів і доріг.
Без славних дат, та рідне, не безлике,
Тут я живу, і - це мій оберіг.

Моє село... Охайні білі хати,
Калина під вікном, любисток на виду,
Тебе я можу будь-коли впізнати —
Свій рідний дім по зіроньці знайду
І. Актуалізація життєвого досвіду учнів.
Бесіда з учнями.
Як називається краєвид за вікном?
Яку землю ми називаємо рідною?
Отже, ми з вами живемо в Україні, всі ми – українці. Україна – наша Батьківщина. Багатств ми маємо багато – і моря, і гори, озера, ліси, села та міста. І от в одному невеличкому куточку величезної країни ми з вами народилися. Ми теж маємо багатства: рідних, хату, вулицю та школу, землю, на якій квітують квіти.
 Ми народилися на Кіровоградщині, в дуже мальовничому селі Витязівці, що розташоване за 25 км від районного центру -  міста Бобринця. І ця земля стала для нас другою матінкою, де ми вчились робити перші кроки, вперше йшли до школи…
ІІ.  Оголошення теми і мети виховного заходу.
Сьогодні ми будемо говорити з вами про наше село, його назву, визначні місця. Донесемо інформацію нашим заочним друзям, які прочитають ці рядочки.
ІІІ. Основна частина заходу.
1.                         Згадки істориків про село



Села, як і люди, мають свої біографії. На берегах річки Мертвовід в 18 столітті виникло село Витязівка. Сформоване воно було за рахунок переселенців із Київщини. Перша писемна згадка про село датується 1781 роком. В цей рік майор Нечай купив його у вдови Витязєвої з 260-ма кріпаками та трьома з половиною тисячами десятин землі. В той час в селі налічувалось 62 двори.
З 1785 року село було перейменоване на Нечаївку. Саме ця назва зберігається за населеним пунктом аж до 1859 року.
З 1865 року Витязівка отримала статус містечка і стала волосним центром, за даними подвірного перепису населення тут мешкало 775 чоловік, налічувалось 7 підприємств, які переробляли сільськогосподарську продукцію було 7 крамниць та щотижня відбувались базари.
З січня 1918 року в селі встановлено радянську владу. Було сформовано волосний революційний комітет та комітет незаможних селян..
1935 року утворено Витязівський район, що входив до Одеської області. В цей час в селі налічувалось 4 колгоспи та машинно-тракторна станція. В 1930-х роках відкрито амбулаторію, будинок культури, почали виходити газети «Більшовицька зброя» та «Шлях до комунізму».
Нелегким випробуванням для жителів села стали роки Другої світової війни. 6 серпня 1941 року село захопили гітлерівці. Патріоти піднімалися на боротьбу з ворогом. На території села діяли підпільники І. Я. Назаренко та С. Й. Чупринюк. На фронтах війни самовіддано боролися 450 жителів села. В боях та від поранень загинуло 143 односельці.Уродженцями Витязівки є Денис Осадчий та Іван Індик, удостоєні звання Героя Радянського Союзу (посмертно) за героїзм під час Другої світової війни.
Індик Іван Степанович

Осадчий Денис  Матвійович

17 березня 1944 року було визволено Витязівку від німецьких загарбників. Відбудова народного господарства краю лягла на плечі трудівників села. Колгоспи села були об’єднані в єдине господарство .
1961 року було споруджено новий будинок культури із залом на 600 місць.
На даний момент на території Витязівської сільської ради проживає  800 чоловік.
2.                         Водойми села


   А тепер гайнемо до води. Через село протікає річка Мертвовід, яка початок бере біля села Червонозорівки Бобринецького району, у Буг впадає на тери­торії Миколаївської області. Вода річки використовується для потреб сільського госпо­дарства. Назва говорить сама за себе — у річці практично не водиться ніяка живність. Мож­ливо, саме її мав на увазі Геродот, коли писав, що у Буг впадає річка з гіркою водою. Є дві штучні водойми в селі- ставки. Засмагають та купаються в ставочках діти та дорослі. Рибалки також мають тут собі здобич: короп, карась і плитка, окунці – є чим порибалити.
3.Окраса нашого села.
Любимою є школа, якій понад 80 років. Зараз у ній навчається 145 учнів.

Також працюють млин,олійня, лікарня, аптека, с/г спілка, дитячий садочок. Село наше красиве і квітуче. Але справжньою його окрасою є люди. Ми щодня бачимо їх, вони живуть поруч, вони скромні і працьовиті. Вони не звикли до слави, але їх щоденна праця життя – то джерело людської мудрості і самовідданості.

ІV. Підсумок.
1.                         Гра «Хвостик»
– Закінчіть речення:
– Я горджуся своїм селом, бо….
– Моя вулиця найкраща, тому що …
– Через моє село протікає річка…
– На полях мого села вирощують…

Поетична хвилинка.
Квітуй село! Готуй дарунки місту,
Джерельце чисте в полі збережи.
Вкраїни волю сонячну, іскристу
Й ланів святиню хлібну стережи.

Витязівська свята земля –
Ти наша мати, наша доля…
Щоб колосилися хліба
Ми зустрічаєм в полі зорі.
Хай дух козацький не згаса,
Не меркне хліборобська слава,
Хай розквітає і зроста,
Наш отчий край, наша держава.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Коментарі (Atom)